ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО —
форма домашнього насильства, що може включати словесні образи, погрози, зокрема і щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи*.
*Згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
Постраждати від психологічного насильства може будь-хто незалежно від віку, статі чи соціального статусу.
Партнери у стосунках
У романтичних стосунках психологічне насильство часто проявляється у вигляді:
-
Постійної критики чи приниження
-
Контролю за особистим життям
-
Знецінення та сумнівів у власній адекватності (газлайтинг)
-
Маніпуляцій на основі почуття провини або страху втрати
-
Переслідування (сталкінг)
Людина нерідко відчуває ізоляцію та втрачає здатність оцінювати ситуацію об'єктивно, вважаючи насильство «нормою» чи «проявом любові».
Діти та підлітки
Діти можуть бути об'єктами психологічного насильства з боку:
-
Батьків (приниження, постійне незадоволення, маніпуляції любов'ю)
-
Однолітків (булінг, висміювання)
-
Вчителів (публічні зауваження, ігнорування)
Такі дії можуть негативно вплинути на формування самооцінки дитини, емоційного інтелекту та майбутніх стосунків.
Колеги
У робочих колективах психологічне насильство проявляється як:
-
Систематичне цькування з боку колег або керівництва (мобінг)
-
Ігнорування або виключення з професійних процесів
-
Публічні приниження або надмірний контроль
-
Небажані сексуальні коментарі, жести, дотики (гарасмент)
-
Розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність людини без її згоди (аутинг)
Людина може відчувати професійне вигорання, стрес або навіть депресію.
Літні люди
Люди старшого віку можуть страждати від психологічного насильства з боку членів родини, доглядальників чи соціального оточення. Це може бути ігнорування, приниження або створення відчуття залежності. Часто вони бояться повідомити про проблему через страх бути покинутими.
Особи в залежних ситуаціях
Люди, які залежать від інших емоційно, фінансово чи соціально, є особливо вразливими. Це можуть бути:
-
Жінки, економічно залежні у стосунках
-
Особи із залежністю від підтримки чи допомоги (люди з інвалідністю, біженці тощо)
Залежність часто використовується для маніпуляції та створення у людині постійного відчуття провини чи страху.
Чекліст головних ознак
психологічного насильства
1.
Приниження та знецінення
Психологічне приниження включає постійне підкреслення недоліків, знецінення досягнень і зусиль. Батьки, партнер або друзі цілеспрямовано занижують самооцінку особи, змушуючи відчувати себе нікчемною або негідною.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Не їж так багато, ти гладка. Тобі час худнути!»
2.
Контроль і маніпуляція
Партнер/ка намагається повністю контролювати дії, спілкування, фінанси чи думки особи. Для досягнення своїх цілей він/вона використовує тактику маніпуляцій, змушуючи особу почуватися залежною.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Хто тобі щойно дзвонив, покажи мені? Чому ти так довго спілкувався? Це була твоя коханка?»
3.
Ізоляція від соціального оточення
Партнер/ка ізолює особу від родичів, друзів, колег чи будь-якої зовнішньої підтримки, щоб зробити залежною лише від нього/неї. Це викликає відчуття самотності та відсутності підтримки.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Твої друзі лише використовують тебе, їм насправді до тебе байдуже. Краще не спілкуйся з ними. У тебе є я.»
4.
Залякування та погрози
Залякування включає як фізичні, так і словесні погрози з метою контролю іншої людини. Партнер, колеги або однокласники використовують страх як засіб впливу, часто погрожуючи тим, що може щось трапитися, якщо та не підкориться.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Якщо ти розповіси комусь, я зроблю твоє життя нестерпним.»
5.
Заперечення реальності
Це форма психологічного тиску, коли партнер/ка заперечує події або емоції, змушуючи свою половинку сумніватися в собі та у власному здоровому глузді. Постраждала особа починає відчувати себе неадекватною або неправою.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Та ти все вигадуєш, такого ніколи не було! Ти просто накручуєш себе.»
6.
Звинувачення та перекладання відповідальності
Партнер/ка або батьки звалюють провину на особу навіть за ті ситуації, за які вона не відповідає. Це спричинює виникнення відчуття провини та залежності. Постійні звинувачення знижують самооцінку й посилюють контроль.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Ти сама винна, що я так кричу. Якби ти поводилася нормально, цього б не сталося.»
7.
Ігнорування та мовчазне покарання
Партнер, батьки або колеги ігнорують особу, відмовляються спілкуватися або вдаються до мовчазного покарання, змушуючи її відчувати себе непотрібною чи невидимою. Це викликає у людини відчуття тривоги й страху.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Я не збираюся більше розмовляти з тобою. Подумай про свою поведінку.»
8.
Постійне порівняння з іншими
Батьки або партнер/ка порівнюють особу з іншими, занижуючи у такий спосіб її самооцінку та змушуючи відчувати себе меншовартісною. Це викликає у неї постійне прагнення догодити, щоб нарешті здобути схвалення.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Дивись, твої друзі мають автомобілі та успішні бізнеси, а ти що? Ти навіть хорошу роботу знайти не здатна / здатен.»
9.
Обмеження самовираження
Психологічне насильство також може включати заборону висловлювати свої думки, почуття або бажання. Кривдник висміює чи знецінює спроби іншої особи проявити себе, щоб та почувалася німою або безправною.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Ти взагалі розумієш, що говориш? Кому цікаві твої почуття?»
10.
Постійна критика
Мати, батько, сестра або кохана людина безперервно критикує, причому зазвичай це не конструктивна критика, а систематичне дорікання навіть через дрібниці. Це породжує в людині постійну невпевненість у собі та страх робити помилки.
ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:
«Ти нічого не вмієш робити правильно. Навіть із найменшими дрібницями впоратися не можеш. Що ж ти за людина така?»
Історії
постраждалих осіб
Почалось із того, що я відчула кожною клітинкою свого тіла, що дуже хочу другу дитину.
... Тебе прямо ламає, викручує – і це йде з підсвідомості…
Розкажи, будь ласка, свою історію.
... У нас було весілля, я вже була вагітна (перші тижні). Я завагітніла може вже наступного місяця, дуже швидко.
... Ну, він звичайний хлопець, який робить ремонти. Мої батьки нас підтримували, допомагали, тож для чого «працювати».
... Я взяла у 2007-2008 році доларовий кредит на машину.
У вас було весілля чи ви просто розписалися?
Так, я змінила номер телефону. Запитала, кому я можу його дати. Мені дозволили надати його батькам і одній подрузі. Але навіть коли вона мені дзвонила і він був поряд, його це дуже дратувало, бо «це наш час, нашого часу і так дуже мало, тому ви можете спілкуватись, коли я не вдома».
... Тому всі друзі, знайомі відпали, бо мені було заборонено давати новий номер. «А для чого?» Тобто, коли я казала, що це мої друзі – була відповідь: «В тебе тепер є я».
Ти змінила номер телефону?
Скажи, ти вже мала дитину, мала стосунки до цього?
... Це було перше кохання, перший чоловік. Дуже красива, фантастична історія, але ми розійшлися...
... Але ж гормони – вони такі підступні. І коли ти відчуваєш біля себе сильного, фантастично красивого, з почуттям гумору чоловіка, то бачиш тільки якісь класні моменти, на решту взагалі не звертаєш уваги.
Зображення мають ілюстративний характер та не є фотографіями постраждалих осіб.
Що робити, якщо ви страждаєте від психологічного насильства?
ВАМ ДОПОМОЖУТЬ!
ЗВЕРНІТЬСЯ
Аліна Касілова-Боднарук,
клінічна психологиня, керуюча проєктом комплексної психологічної підтримки ГО «Дівчата»
Важливо озвучувати партнеру чи партнерці ті моменти, які вам не є приємними.
Наприклад проговорити: «Мені стає некомфортно, коли чую від тебе такі слова». Якщо людина через певний час все одно повторює ці фрази / словосполучення чи речення, то попросити її зупинитись. Якщо ви готові продовжувати розмову на цю тему, то уточнити в людини, що саме вона мала на увазі.
Часом люди використовують образливі слова, насмішки не через бажання нашкодити іншому / іншій, а через власну звичку, своє сприйняття, що такі слова загалом є нормальними.
Якщо така поведінка щодо вас продовжується певний час, ви відчуваєте її вплив на себе, зміни в собі через постійний психологічний тиск чи спілкування, то важливо звернутись за психологічною підтримкою. Наприклад, на Всеукраїнську безкоштовну гарячу лінію психологічної допомоги ГО «Дівчата» за номером: 0 (800) 600 044 (щоденно з 08:00 до 20:00).
Звернення по допомогу — це перший крок до безпеки та відновлення. Якщо ви постраждали від насильства або є люди, які переживають насильство поруч, — існує багато організацій, готових підтримати. Пошук допомоги — це шлях до безпеки та змін.
Пам'ятайте, що ви не самі!
Партнери проєкту
