top of page
MC_Logo.png
Main WPHF Logo_2.png
logo_main_new_orange-01.png
UN_Women_English_No_Tag_Blue_2.png

ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО —

це одна з форм насильства в родині, коли кривдник свідомо маніпулює фінансами з метою нашкодити іншій людині та порушити її права. Основною причиною агресії є бажання продемонструвати свою владу та повний контроль над іншою особою.

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру*.

*Згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

fon_6.png

Часто економічне насильство приховується за маскою турботи: партнер наполягає, що немає потреби працювати чи навчатися, проте потім з’являється тотальний контроль, звітування за використані кошти, приниження. 

 

Потерпають від економічного насильства люди з різним соціальним статусом. Найбільш вразливими до економічного насильства є жінки, особи з інвалідністю, люди старшого віку та діти.  

 

Економічне насильство особливо поширюється в періоди фінансових криз: під час інфляції, безробіття та невизначеності. Також впливають на сплеск економічної агресії у суспільстві епідемії, пандемії та війни.

Прояви економічного насильства

Серед найпоширеніших ситуацій економічного насильства (і цей список не є вичерпним) зустрічаються наступні:

  • Контроль покупок й критика щодо трати грошей на себе

  • Критика за недостатні заробітки (42%), прийняття рішення за іншу людину, що і скільки їй потрібно купити (28%). З такими ситуаціями частіше стикаються чоловіки

  • Обмеження спроби працювати (18%). З такою ситуацією частіше стикаються жінки

Чекліст головних ознак
економічного насильства

v.png

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Я вирішую, що купувати в домі. Не розумію, чому ти постійно витрачаєш гроші на непотріб.»

1.

Контроль покупок

Інтенсивний моніторинг фінансів іншої людини, контроль за її витратами й вимога надання звітів за всі покупки (чеки та квитанції з магазинів, фото цінників), обмеження доступу до всієї фінансової інформації про сімейний бюджет. Постраждала особа потребує дозволу партнера на кожен крок, пов'язаний з витратами.

v.png

2.

Критика за витрати

Гнів через витрати іншої особи на речі, які їй приносять користь, критика за те, що вона витрачає сімейні гроші на власні потреби.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Чому ти витрачаєш гроші на себе? Нам треба економити, а не купувати якусь помаду! Скільки ж тобі її треба?!»

v.png

3.

Примус

За іншу людину вирішують, що їй потрібно купити та в якій кількості. Дитину або залежну людину кривдник примушує до жебрацтва, крадіжок чи проституції.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

 «Тобі не потрібні ці дорогі шкарпетки. Ось візьми дешевші та навіть не думай сперечатися.»

v.png

4.

Критика за безробіття

Приниження та психологічний вплив через переваги у матеріальній власності. Тебе критикують за те, що ти недостатньо заробляєш або зовсім не заробляєш.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Ти сидиш вдома, нічого не робиш, а я цілими днями вкалую. Навіть не знаю, чим ти виправдовуєш свою присутність у цьому домі.»

v.png

5.

Обмеження можливостей

Перебирання на себе функції «годувальника» та обмеження можливостей іншої людини самореалізуватися, здобувати освіту, отримувати необхідні послуги з лікування чи реабілітації. Перешкоджання або навіть заборона працювати, що обмежує фінансову незалежність. Батьки відмовляються надавати дитині кошти на освіту, на необхідні освітні матеріали чи навіть на можливість дістатися місця навчання.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Тобі не треба працювати, твоє місце вдома з дітьми. Я не дозволяю тобі витрачати час на навчання замість того, щоб піклуватись родиною.»

v.png

6.

Обмеження доступу

Покарання за непослух відмовою в задоволенні матеріальних потреб, обмеженням доступу до їжі. Іншій людині не дозволяють користуватися банківськими картками на власний розсуд, навіть якщо гроші на них належать саме їй.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Я не збираюся давати тобі доступ до нашого банківського рахунку. Якщо щось потрібно – попросиш, я сам куплю.»

v.png

7.

Позбавлення майна

Відбирання власних коштів, документів чи навіть житла, відмова у придбанні їжі, одягу, ліків та інших особистих речей.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Усі гроші залишай мені. Ти не знаєш, як правильно розпоряджатися грошима, тому я сам вирішую, як їх витратити.»

v.png

8.

Ігнорування прав власності

Усі великі покупки, такі як квартира чи автомобіль, кривдник без згоди партнера реєструє на своє ім’я. Обмеження доступу до користування спільним майном.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Я оформив машину на себе, бо так буде правильніше. Ти все одно не розбираєшся у таких речах.»

v.png

9.

Відмова від виплат

Відмова виплачувати аліменти на утримання дитини, приховування реальної заробітної плати при офіційному зверненні на стягнення аліментів.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Захотіла розлучитись, забезпечуй тепер дитину сама, грошей не дам.»

v.png

10.

Примусові зобов’язання

Оформлення боргів чи кредитів на людину, що зазнає насильства. Виплата суми, взятої в банку, зазвичай повністю лягає на неї. До того ж це може залишити постраждалу особу з борговими зобов’язаннями навіть після розірвання стосунків.

     ПРИКЛАД СИТУАЦІЇ:     

«Я прийняв рішення позику на купівлю дачі оформити на тебе, так краще для всіх.»

lonely-depressed-person-sitting-near-brick-wall_181624-307781.jpg

Історії
постраждалих осіб

    Чоловік також вирішував, коли та що можна купити і навіть визначав, що потрібно їсти.    

Arrival.png

… за домовленістю з чоловіком, який мав хорошу роботу та непогано заробляв, вона присвятила себе дитині. Спочатку все було добре, однак згодом усе змінилося...

   Коли народився малюк, жінка залишила роботу.   

Arrival.png

    … Будь-яке питання, яке стосувалося грошей, вирішувалося тільки чоловіком.   

... Спочатку це не викликало підозри: він лише хотів знати, що і як купується.

Arrival.png

Вихід на роботу взагалі не розглядався, адже «справжня мама» завжди повинна бути вдома...

    «Ти маєш бути з дитиною. Няня – це чужа людина. І це дорого. Якщо у дитини є мама, то мама має бути з нею», – говорив він.    

Arrival.png

Зображення мають ілюстративний характер та не є фотографіями постраждалих осіб.

Що робити у разі, якщо відбулося економічне насильство?

ВАМ ДОПОМОЖУТЬ!

ЗВЕРНІТЬСЯ

Олена Маркелова,
юристка ГО «Дівчата» / адвокатка

Psiholog3.png
Arrival.png
Arrival.png

Наслідком економічного насильства стає залежність від агресора, адже всі або частина коштів та матеріальних ресурсів постраждалої людини контролюються. Навіть під час фізичного насильства в сім’ї людина, що мала досвід економічного насильства, не звертається по допомогу чи не йде від кривдника через повну залежність від нього.

        Фінансова безпека    

Для фінансової безпеки потрібні наявність регулярного доходу, створення особистого резервного фонду, обговорення всіх фінансових питань у родині. Також важлива фінансова грамотність: вміння вести бюджет і користуватися банківськими картками, обізнанність у страхових питаннях. Ще треба вміти відмовляти навіть близьким людям: не давати гроші в борг, не брати банківські кредити на прохання родичів або друзів, не підписувати договорів поруки за кредитом інших людей.

         Отримання допомоги   

При найменшій підозрі на економічне насильство з боку будь-кого необхідно звертатися по допомогу до психолога, юриста чи організацій, що надають підтримку постраждалим. Якщо хочете розірвати стосунки з кривдником, але не маєте фінансової можливості, звертайтеся до жіночих кризових центрів або шелтерів. Постраждалих від насильства там забезпечують проживанням, їжею, предметами першої необхідності, правовою та психологічною допомогою.

 

З питань насильства в сім’ї можна звернутися за номерами:

  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 (стаціонарний) або 116 123 (з мобільного телефону)

  • Національна дитяча гаряча лінія з попередження домашнього насильства: 0 800 500 225 (стаціонарний) або 116 111 (з мобільного телефону)

  • Цілодобова урядова гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству щодо дітей: 1547.

        Наслідки економічного насильства    

Звернення по допомогу – це перший крок до безпеки та відновлення. Якщо ви постраждали від насильства або є люди, які переживають насильство поруч, – існує багато організацій, готових підтримати. Пошук допомоги – це шлях до безпеки та змін.

      Бережіть себе та будьте фінансово незалежними!   

Ви стали свідком або постраждали від насильства? Розкажіть анонімно свою історію. Допоможіть нам разом боротись із насильством!

Main WPHF Logo_2.png
logo_main_new_orange-01.png
UN_Women_English_No_Tag_Blue_2.png

Партнери проєкту

MC_Logo.png

2024

bottom of page