ІСТОРІЇ ПОСТРАЖДАЛИХ ОСІБ
Ця історія сталася дуже давно з дівчинкою-підлітком у літньому дитячому таборі. Дівчинці було 12-13 років. Її зґвалтували. Але це було не так, як зазвичай думають люди: хтось напав просто на вулиці, затягнув у куток і зґвалтував. Ні, це відбувалося на очах у дорослих людей. І багато хто з них просто удавав, що нічого не розуміє. У тому таборі дітей направляли на допомогу дорослим. Цю дівчинку направили до кабінету у будиночку директора табору. Спочатку це начебто було нормальне чергування. Директор був дорослий чоловік, років 30-35. На той момент в нього була вагітна дружина (на останніх місяцях). Одного разу директор вирішив залишити дівчинку під час денного сну на чергування. Він у сусідній кімнаті нарізав цибулю, щоб замаринувати шашлик. Водночас продовжував спілкуватися, цікавився у дівчинки, чи були в неї стосунки. Вона чесно йому відповіла, що в неї стосунків не було. Він не повірив і сказав: «Ти так гарно виглядаєш, в тебе така гарна статура. Ні, в тебе були стосунки. Ну що, з солдатиками типу не зустрічалася? Або ще з кимось».
А після того, як замаринував цибулю, він надушився парфумами і сказав, що хотів би показати ще маленьку кімнату, яка є поруч. Він завів дівчинку в кімнату і спитав: «Можна я просто подивлюсь, як ти виглядаєш? В цьому немає нічого страшного, я просто подивлюся, в мене вагітна дружина і мені це треба».
Він почав роздягати дівчинку, а потім зґвалтував. Дівчинка не була готова ні фізіологічно, ні психологічно… Було проникнення без презерватива, була кров. І коли він побачив кров, то начебто обурився: «А чого ти одразу мені не сказала, що в тебе ще нікого не було».
«Це відбувалося на очах у дорослих людей. І багато хто з них просто удавав, що нічого не розуміє.
Він не запитав, чи боляче їй, чи потрібен душ, чи в неї є засоби гігієни для того, щоб щось зробити. Ні. Він просто помив пеніс у рукомийнику, одягнувся, а дівчинці сказав: «Можеш йти, зустрінемось з тобою пізніше».
У дитячому таборі доступ до душу є лише ввечері. Дівчинці необхідно було чекати до восьмої вечора, щоб просто помитися, щоб змити з себе цю кров, цей бруд. Це було складно. Наразі їй не хотілося ні з ким розмовляти. І взагалі розповідати про те, що сталось. Бо насправді вона і не розуміла, що сталося. Бо їй ніхто не розповідав, що таке секс, як він відбувається. Коли ти не розумієш, що з тобою відбувається, це, мабуть, найстрашніше.
Коли дівчинка вже мала можливість дійти до душу, кров ще виділялась, але не було з собою засобів гігієни, бо на той момент в неї ще не почалася менструація. І зовсім не вистачало слів, щоб звернутися до інших дорослих, розповісти про це. Бо було соромно. Було багато почуття провини, немов вона винна у тому, що не розповіла, що в неї нікого не було.
Сексуальне насильство над цією дівчинкою продовжувалося протягом декількох днів. Жодного разу не використовувався презерватив. І кожен раз була кров, тобто було травмування. Дівчинка знову чекала на душ, знову мовчки прала свою білизну.
Він не запитав...
Коли дівчинка повернулась додому, вона не змогла розповісти батькам про те, що з нею сталося. Бо постійно задавалась питанням, чого саме її обрали. Можливо вона насправді мала такий дорослий вигляд. Можливо вона винна в тому, що відбулося це насильство. Але щоразу, коли заходила до душу, вона намагалася змити з себе весь той бруд, але він не змивався. Батьки помітили, що донька змінилася після повернення з табору, та розпитували її, чи щось сталося з нею там. Але вона не могла відповісти їм.
Запах першого сексу, перемішаний із запахом парфумів та маринованої цибулі, залишився у пам`яті цієї клієнтки на все життя. Вона й досі не може знаходитися в ліфті разом з чоловіком, парфуми якого схожі на парфуми тієї людини.
Цей директор табору ще так і залишався на своїй посаді, коли вона приїхала туди, щоб подивитися на нього, запитати, чи він взагалі її пам'ятає. Він точно згадав, бо дуже злякався. Вона потім розповідала про те, що пам'ятає ці злякані очі та наскільки огидно він виглядав тоді. Бо він точно знав, що зробив. Він боявся, що зараз про все дізнаються люди. Сказав, що не хоче, щоб йому руйнували життя, бо в нього маленька дитина. Він дуже просив про те, щоб не було розголосу, щоб ніхто не дізнавався. Наголошував на тому, що все це не можна довести, бо пройшло багато часу. І вона знову повірила, відчула, що вона дійсно не має сил. Вона попросила його більше так не вчиняти. Він пообіцяв.
Пройшов певний час.
Але для неї важливо зараз акцентувати на тому, що варто говорити зі своїми дітьми не тільки про дорослішання, а й про те, що дорослі люди можуть вчиняти сексуальне насильство. Що якщо так сталося, обов`язково потрібно розповісти про це тим, хто є поруч. Бо насправді поруч можуть бути безпечні люди. Такими є насамперед батьки – вони точно можуть надати підтримку. Чим більше люди говоритимуть про те, що з ними відбувається і що це є не нормально, тим більше люди розумітимуть, що будь-яке насильство не має існувати».
Моя клієнтка розуміє, що навряд чи він зберіг свою обіцянку.
Розповідає психолог:
Зображення мають ілюстративний характер та не є фотографіями постраждалих осіб.
Що робити, якщо ви зазнали сексуального насильства?
1. Не зволікайте! Якщо ви постраждали або стали свідком насильства, якомога швидше зверніться по допомогу (безкоштовно, з мобільних номерів):
· до місцевого органу поліції (102), служби екстреної медичної допомоги (103);
· на гарячу лінію із попередження домашнього насильства (116 123) або дитячу гарячу лінію (116 111);
· на гарячу лінію з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей (1547).
· на гарячу лінію психологічної допомоги ГО «ДІВЧАТА»: 0 (800) 600 044 або на пошту: help@divchata.org;
2. Документуйте:
· занотуйте всі подробиці інциденту, які ви запам'ятали;
· збережіть усі доступні докази (фотографії, лікарняні записи, висновки, рецепти, чеки з аптек тощо).
3. Захистіть себе або постраждалу/ого:
· якщо це можливо, не втручайтеся фізично у ситуацію насильства, але намагайтеся забезпечити захист для себе або інших постраждалих осіб;
· зробіть усе можливе, щоб піти від кривдника – йдіть до людей, у місця, де їх найбільше: магазин, аптеку тощо.
4. Не приховуйте інформацію:
· будьте готові розповісти про свої спостереження та надати будь-яку доступну інформацію органам правопорядку;
· якщо ви маєте інформацію про інших свідків або осіб, які можуть бути втягнуті в ситуацію, повідомте поліцію чи службу екстреної допомоги.
5. Встановіть контакт для екстрених випадків – активуйте опцію SOS на телефоні.
6. Зберіть «тривожну» валізу: документи, запас грошей, аптечку, одяг, контакти близьких у випадку відсутності телефону.
7. Не залишатися на одинці з проблемою.
ВАМ ДОПОМОЖУТЬ!
ЗВЕРНІТЬСЯ
Оксана Смирнова,
координаторка сектору сексуальної просвіти, тренерка з сексуальної просвіти та питань протидії ГЗН і ДН ГО «Дівчата»
Передусім треба знати та розуміти, що саме є сексуальним насильством,
бо тут ми говоримо не тільки про зґвалтування, але і про ряд інших дій без згоди, які порушують статеву недоторканність. Сексуальне насильство не може бути виправдано пристрастю, коханням, потребою партнера чи подружнім обов'язком. Насильство не може бути незначним і, якщо воно було вчинене, за статистикою, найбільш імовірно, це повториться та посилиться. Якщо партнер проявляє сексуальне насильство, ці стосунки необхідно завершувати та звертатися по допомогу, насамперед – заявляти в поліцію. Але не завжди це можливо, тому в кожній ситуації і в кожної людини буде своя послідовність і алгоритм дій. А задля допомоги в складанні плану безпеки існують соціальні та громадські організації, де є фахівці, які можуть допомогти розібратися, як убезпечити себе. Головне – не залишатися на одинці з проблемою.
Звернення по допомогу — це перший крок до безпеки та відновлення. Якщо ви постраждали від насильства або є люди, які переживають насильство поруч, — існує багато організацій, готових підтримати. Пошук допомоги — це шлях до безпеки та змін.
Пам'ятайте, що ви не самі!
Партнери проєкту
